Чи у правильному напрямку рухається Україна до енергоефективності в контексті імплементації Угоди про асоціацію? Чи правильні політики енергозбереження та підвищення енергоефективності в контексті співробітництва з Європейським Союзом? Як містам і громадам управляти енергією задля її ефективного використання? На ці та інші питання шукали відповіді в рамках конференції «Енергоефективність: виклики, перспективи та можливості у співпраці з Європейським Союзом», яка відбулася 26 червня 2019 року у Києві.

Учасники конференції розглянули ряд актуальних для забезпечення енергоефективності та енергозбереження питань, обговорили можливості та шляхи подолання загроз і викликів енергетичній безпеці.

Тон конференції задав народний депутат України Олексій Рябчин, який охарактеризував законодавчі ініціативи, що посприяли активізації процесів енергозбереження, та накреслив подальші кроки з імплементації Угоди з ЄС в енергетичній сфері. Подальші виступи висвітлювали питання енергоефективності з різних ракурсів, інколи навіть несподіваних.

Велике зацікавлення викликало обговорення сучасного стану та тенденцій енергоспоживання в глобальному і в українському вимірі, бар’єрів, які доводиться долати на шляху втілення енергозберігаючої політики, можливостей регіонів забезпечити свою енергетичну самодостатність. Багато хто із присутніх відзначив, як одну із головних проблем раціонального енергоспоживання, відсутність достатньої мотивації для впровадження енергозберігаючих заходів у певних категорій споживачів. Існуюча система субсидіювання не мотивує значну частину домогосподарств до економії та термомодернізації житла, а тому вимагає заміни більш дієвими механізмами. Вимагається зміна підходів і до мотивації керівників бюджетних установ, зокрема запровадження в коло показників оцінювання їх діяльності параметрів, що визначають їх активність із забезпечення енергоефективності підпорядкованих об’єктів.

Учасники конференції жваво обговорили питання запровадження механізмів енергосервісу, який на сьогодні є реальним способом досягнення енергоефективності в бюджетній сфері. Прогресивні зміни до законодавства зумовили сприятливі умови для учасників енергосервісних контрактів, кількість яких невпинно зростає. Водночас залишилися ряд проблем, розв’язання яких вимагає подальшого вдосконалення законодавства та створення сприятливого інвестиційного середовища.

З інтересом присутні ознайомилися із представленим на конференції досвідом енергозбереження, зокрема організацією Хмельницького енергетичного кластеру, переходом на ресурсозберігаючу енергетику в Тернопольській області, рекомендаціями зі сприяння енергозбереженню в сфері малого та середнього підприємництва, можливостями створюваної веб-платформи з енергоефективності та рядом інших практик. Поворотним моментом в роботі конференції, був виступ гендерної експертки Ольги Гріднєвої, яка розкрила обговорювану проблему з незвичної позиції – ролі жінки в забезпеченні енергоощадливості. Це ще раз довело, що сфера енергоефективності є складною, багатофакторною, торкається інтересів не тільки управлінців, а й кожного з нас.
Конференція дозволила присутнім обмінятися думками, поглядами, досвідом, пошуками, забезпечила обговорення широкого кола проблем, посприяла подальшим ініціативам та крокам в забезпеченні енергетичної безпеки на всіх рівнях господарської та управлінської діяльності.

Конференція відбулася у рамках проекту «Посилення громадського впливу на прискорення реформування енергетичного сектора у відповідності до Угоди про Асоціацію Україна-ЄС», який реалізується за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Захід організовано Інститутом Регіонального Розвитку у партнерстві з Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень.

Проект сприяв пришвидшенню реформ в сфері енергоефективності у Львівській, Тернопільській, Чернігівській та Харківській областях шляхом посилення впливу громадськості на регіональні органи влади щодо впровадження, моніторингу та адвокації директив ЄС про енергію та енергоефективність та передбачає підготовку рекомендацій для регіональної та державної політики в енергетичній сфері.