Народними депутатами України Ревегою О.В.,Фроловим М.О.,Арешонковим В.Ю. ініційовано внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб (законопроект від 12.05.2015 №2816).

 

Відповідно до нині діючих норм Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані юридичною особою на користь фізичних осіб (ПДФО), перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, Податковий кодекс України передбачає, що за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа за своїм місцем реєстрації.

 

Особливого регулювання сплати ПДФО за працівників невідокремлених підрозділів Податковий кодекс України не встановлює. В результаті, місцеві бюджети втрачають надходження від юридичних осіб, які  мають на їх території такі підрозділи.

 

Запропонована законодавча ініціатива спрямована виправити цю ситуацію і знаходиться в загальному руслі податкової реформи, передбаченої Коаліційною угодою, зокрема, її положень щодо децентралізації. Законопроект передбачає зараховувати надходження ПДФО від юридичних осіб, які мають невідокремлені підрозділи,  що проводять діяльність в інших населених пунктах ніж місце реєстрації  юридичної особи, до бюджетів цих інших територіальних громад.

 

На думку Асоціації платників податків України, варто очікувати негативну реакцію Державної фіскальної служби України на запропоновані зміни, адже пропозиція народних депутатів значно ускладнить адміністрування ПДФО для юридичних осіб з невідокремленими підрозділами. Уявімо підприємство, яке має розгалужену по Україні мережу дрібних торгівельних точок, заправок, безбалансових банківських відділень тощо, які не відокремлені  в окремі підрозділи за балансом. Очевидно, що у разі прийняття запропонованого законопроекту бухгалтерам доведеться вести додатковий окремий облік ПДФО в розрізі таких об’єктів і сплачувати його до бюджету кожного населеного пункту, де такі підрозділи розташовані,  замість існуючої нині однієї сплати до бюджету територіальної громади за місцем реєстрації юридичної особи. Пропозицій щодо уникнення  такого ускладнення ініціаторами законопроекту не надано.

 

Асоціація платників податків України усвідомлює наявність певної несправедливості у сплаті ПДФО від заробітної плати працівників невідокремлених підрозділів до бюджету територіальних громад за місцем реєстрації юридичних осіб. Однак треба зазначити, що в Україні платоспроможність місцевих бюджетів невеликих громад традиційно забезпечувалась міжбюджетними трансфертами. Тобто, держава не примушувала податкового агента сплачувати ПДФО величезною кількістю платіжок, а брала на себе врегулювання цього питання, серед іншого, шляхом розрахунку дотації вирівнювання, яка перерозподіляла на користь місцевих бюджетів доходи державного бюджету.

 

Очевидно, що внесення такої законодавчої ініціативи формує певну непослідовність дій правлячої коаліції по змінах в оподаткуванні відокремлених підрозділів, адже 28 грудня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України за №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Запроваджена ним редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України  (чинна з 01.01.2015 року) не визначає навітьвідокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку та не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток. Звичайно, такі  зміни не сприяли децентралізації та зміцненню місцевих бюджетів.

 

На думку АППУ, є незрозумілим позбавлення місцевих бюджетів додаткових можливостей при обрахунку міжбюджетних трансфертів шляхом скасування статусу відокремлених підрозділів підприємств, як окремих платників податку на прибуток, в той же час запроваджуючи складний в адмініструванні спосіб перерахування до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб - працівників невідокремлених підрозділів.

07.05.2015 набрав чинності Закони України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» (далі – Закон № 321).

 

Законом України № 321 внесено зміни до порядку справляння податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з тих фізичних осіб, які мають або мали кредитні зобов’язання.

 

Асоціація платників податків України звертає увагу на особливості оподаткування ПДФО фізичних осіб − кредитних позичальників.

 

 

 

Змінено визначення однієї з ознак безнадійної заборгованості, а саме, заборгованості фізичних осіб, прощеної кредитором.

Відтак, заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах є безнадійною заборгованістю (пп. "г" пп. 14.1.11 ПКУ).

 

 

 

Внесено умову, що з метою звільнення від оподаткування доходів, отриманих внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), таке майно повинно бути придбано за рахунок такого кредиту (позики).

 

 

Зокрема, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:

 

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики);

 

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі (пп. 165.1.16 ПКУ).

 

 

 

Звільнено від оподаткування суму, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит.

Відтепер, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку: основна сума депозиту (вкладу), внесеного ним до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому; сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит; основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

 

До загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу) (пп. 165.1.29 ПКУ).

 

 

 

Не оподатковується ПДФО не лише сума боргу (кредиту) платника податку у розмірі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, а і сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), що також прощені (анульовані) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (абз.2 пп. 165.1.55 ПКУ).

 

 

Щодо реструктуризації валютних кредитів. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті застосовується до кредитів, не погашених до 1 січня 2014 року, а також поширюється на операції з прощення (анулювання) заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року (п.8 Підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Саме на це питання намагалися відповісти учасники Гастролей вільного ринку, які вже вчетверте завітали до Києва. В рамках VIII щорічної міжнародної дискусії відбулася конференція «Як забезпечити зростання?», яка зібрала провідних експертів у галузі економіки, фінансів, податкового права, представників дипломатичних установ, науковців, громадських діячів, студентів, журналістів та інших зацікавлених осіб.

 

Починаючи з 2008 року ця міжнародна подія об’єднує економістів, провідних політиків та видатних лідерів бізнесу європейських країн для обговорення сучасних економічних проблем та можливих шляхів їх вирішення. З моменту заснування та до сьогодні Гастролі вільного ринку залучили сотні експертів з усього світу та зібрали сотні тисяч учасників.

 

Цьогорічні гастролі «Free Market Road Show» традиційно проводяться Австрійським економічним центром у співпраці з більш ніж 60 провідними науково-дослідними центрами та університетами по всій Європі. Серед міжнародних та місцевих партнерів Гастролей 2015 в Україні такі організації як Liberty Fund, Global Philanthropic Trust, European Students for Liberty, Ruefa and the F.A. v. Hayek Institutе, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Центр комерційного права. Медіа партнерами конференції в Києві виступили Inter Media Group, Український кризовий медіа-центр, Національне інформаційне агентство «Укрінформ» та інформаційне агентство «Українські Новини». Тур було розпочато 13 квітня, а завершиться він 27 травня, охопивши 35 міст Європи та Кавказу.

 

У своєму вітальному слові Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» Василь Матійчик наголосив, що Асоціація вже четвертий рік поспіль є партнером проведення Гастролей вільного ринку в нашій країні. Він звернув увагу учасників на актуальність та необхідність цього заходу. Це унікальна можливість зібрати коментарі експертів з різних країн, обмінятися думками та узагальнити отриманий досвід у рекомендаціях для проведення вдалих реформ в Україні.

 

Також учасників конференції привітала виконавчий директор Free Market Road Show Барбара Кольм та комерційний аташе Посольства Австрії в Україні Зігфрід Вайдліх, який зробив акцент на подальшому поглибленні партнерських відносин між Україною та Австрією.

 

Захід пройшов у вигляді двох дискусійних панелей: «Прорив чи занепад? Реформи в країні під час війни» та «Податкова лібералізація в умовах фіскальних обмежень». Впродовж конференції українські та іноземні експерти обговорювали шляхи реформування економіки України та можливі результати задекларованих урядом реформ, а також шукали шляхи подолання системної кризи.

 

Так, оглядач WallStreetJournal, США, Джон Фанд та почесний президент The Fraser Institute Майкл Волкер висловили думки щодо помилкового бачення багатьох українців відносно міжнародних кредитів та умов реформування. Кредити видаються саме на те, щоб провести необхідні реформи, завдяки яким відбудеться покращення в тій чи іншій сфері, а не навпаки. Категорично невірно вважати, що реформи проводяться, аби отримати наступний транш кредиту. До того ж невірним є виправдовуватися нестачею ресурсів, адже головний ресурс – це людський потенціал, креативність та прагнення до змін на краще.

 

Підтримуючи своїх колег, експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський додав, що, насамперед, Україні необхідно реформувати податкову та регуляторну сфери. Такі реформи не потребують застосування додаткових ресурсів, проте їхнім результатом може стати вдале подолання корупції. Саме корупція є чи не найбільш негативним явищем, що гальмує розвиток національної економіки.

 

Народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк виокремив три пріоритетні напрямки, які, на його думку, здатні позитивно вплинути на економіку. По-перше, це антикорупційна реформа та реформування системи державного управління. Ці перетворення взаємопов’язані, адже неможливо подолати корупцію без кардинальних змін у структурі та функціонуванні урядових органів. По-друге, необхідно зменшити критичну залежність України від енергоресурсів. На сьогоднішній день українська енергетична ефективність в три рази менша за ефективність країн ЄС і аби її підвищити необхідно зацікавити потенційних інвесторів. І по-третє, це запровадження нової економічної політики в Україні, яка буде спрямована не на стримування інфляції та валютного курсу, а на зростання ВВП.

 

Заслужений професор економіки, історії та англійської мови з Університету Іллінойсу, США, Дейдра Макклоскі вбачає великий потенціал в українській економіці. На її думку, створення сприятливих умов для підприємництва може стати необхідних поштовхом для його повного розкриття.

 

В результаті обговорення панелістами були названі головні «вороги» реформування в Україні. До них віднесено корупцію, енергозалежність, боргові зобов’язання, відсутність діалогу з громадськістю тощо.

 

Учасники другої дискусійної панелі детально зупинилися на питанні податкової лібералізації. Завдання фіскальної консолідації зазвичай вирішуються шляхом зменшення бюджетних видатків. Тоді синхронне зменшення податкового навантаження дозволяє запустити процеси економічного пожвавлення, і відповідне зростання доходів компенсує втрати економіки. Проте Україна опинилася в ситуації, коли бюджетна консолідація загальмована імперативними видатками бюджету, серед яких – необхідність фінансування потреб оборони і неможливість суттєвого скорочення соціальних видатків через загальну тенденцію зубожіння населення. Саме через це часткове поліпшення становища у бюджетній сфері вимушено відбувається за рахунок збільшення податкових зборів.

 

Віце-президент АППУ, екс-міністр фінансів України Олександр Шлапак надав позитивну оцінку ходу реформи податкової системи в Україні. За його словами, не дивлячись на деякі негативні аспекти та помилки, позитивний прогрес у цій сфері вже незабаром призведе до гарних результатів. На превеликий жаль, такого прогресу немає в реформуванні податкових інститутів, які не виконують свої функції на належному рівні. А взаємовідносини між платниками податків та податківцями залишаються напруженими.

 

Засновник компанії Geopolitical Information Service Принц Майкл фон Ліхтенштейн, Генеральний директор John Chisholm Ventures, США, Джон Чісхолм, та Директор Austrian Economics Center Барбара Кольм у своїх промовах торкнулися вдалих прикладів податкових реформ та економічного розвитку Сполучених Штатів, Великої Британії, Гонконгу, Сінгапуру. Барбара Кольм вважає, що Україна, так само як і Сінгапур 50 років тому назад, має всі можливості досягнути свого економічного дива. На її думку, впровадження спеціальних економічних зон та спрощення податкової системи сприятиме сталому розвитку держави.

 

Науковий співробітник з питань політичної економії, Free Market Institute, США Адам Мартін у своїй промові торкнувся питання корупції та зазначив, що вирішення фінансової кризи в Україні шляхом постійних позик від міжнародних донорів матиме вкрай негативні наслідки для майбутніх поколінь.

 

Президент групи компаній «Слобожанська будівельна кераміка» Iгор Далічук розповів про реалії українського бізнесу. Під час свого виступу він виокремив деякі аспекти практичного ведення підприємництва, детально зупинившись на проблемах у регуляторній, інвестиційній, податковій та операційній сферах. За його словами, податкова реформа в Україні, перш за все, має стимулювати інвестиції, створивши привабливі умови ведення бізнесу.

 

В цілому учасники погодилися, що найголовнішими завданнями для України наразі є встановлення верховенства права, знищення корупції та максимальне спрощення податкової системи, ефективність якої буде досягатися завдяки прозорості та зрозумілості. Креативність у вирішенні питань, свобода кожного індивіда, взаємоповага та партнерські відносини суспільства, влади і бізнесу є запорукою сталого розвитку та подолання фінансово-економічної кризи.

Наближається граничний термін подання податкової звітності з рентної плати, базовим податковим (звітним) періодом для якої є календарний квартал. У такому разі податкові декларації подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

За І квартал 2015 року граничний строк подання податкової декларації з рентної плати – 12 травня 2015 року.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року окремі платежі трансформовано у загальнодержавний податок – рентну плату.

 

Це стосується:

- плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- збору за користування радіочастотним ресурсом України;

- збору за спеціальне використання води;

- збору за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

 

Щодо форми податкової декларації з рентної плати, то слід зазначити, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

 

На сьогодні нова форма податкової декларації з рентної плати не затверджена. Тому до її затвердження рекомендовано платникам цієї плати залежно від об’єкта оподаткування подавати звітність за І квартал 2015 року за старими формами, затвердженими:

- наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1011 „Про затвердження форм податкових розрахункiв з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та aмiaкy територiєю України”;

- наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1018 ,,Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України”; 

- наказом Miнфіну України від 17.09.2012 № 1000 „Про затвердження форм податкових розрахункiв з плати за користування надрами”; 

- наказом Мінфіну України вiд 21.12.2012 № 1403 „Про затвердження форм податкових декларацiй збору за спецiальне використання води”;

- наказом Мінфіну України вiд 21.12.2012 № 1404 ,,Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спецiальне використання лiсових pecypciв”.

 

Враховуючи відсутність нової форми звітності з рентної плати та особливості в оподаткуванні окремих платежів, які включені до складу цієї плати, а також зважаючи на те, що форми розрахунків, затверджені наказами № 1011 та № 1018, передбачають базовий податковий (звітний) період – місяць, Державна фіскальна служба України листом від 27.04.2015 № 15090/7/99-99-15-04-01-17 надала рекомендації, яких слід дотримуватись платникам рентної плати при заповненні розрахунків за І квартал 2015 року.

 

Звертаємо увагу платників податків, що вони можуть скористатись правом подання разом з податковою декларацією доповнення до неї у довільній формі з поясненням мотивів його подання, якщо вони вважають, що форма податкової декларації збільшує або зменшує їх податкове зобов’язання, або у спеціально відведеному місці в податковій декларації надати пояснення щодо непогодження з тією чи іншою нормою.

 

Сплатити податкове зобов’язання з рентної плати за І квартал 2015 року необхідно протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації, тобто граничний термін сплати – 20 травня 2015 року.