Асоціація платників податків України звертає увагу власників ввезеного на митну територію України вантажних транспортних засобів (юридичних або фізичних осіб) на оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання таких засобів у легкові автомобілі у випадку, якщо з таких автомобілів законодавством передбачено справляння цього податку.

Акцизний податок сплачується власником не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації автомобіля (пункт 216.11 статті 216 Кодексу).

Платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов'язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (підпункт 222.2.4 пункту 222.2 статті 222 Кодексу).

Акцизний податок з операції переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль сплачується за місцем знаходження (проживання) особи, яка є власником переобладнаного транспортного засобу, за кодом бюджетної класифікації 14020800.

Якщо документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху отримано до 01.01.2015, власники таких вантажних транспортних засобів, що переобладнані у легкові автомобілі, не повинні сплачувати акцизний податок, оскільки акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі.

При зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного у легковий автомобіль вантажного транспортного засобу заявник повинен надати:

• документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху;

• квитанцію або платіжне доручення про сплату акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України з урахуванням внесених змін і доповнень, які набули чинності з 1 січня 2015 року,  база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

 

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного(податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

 

Згідно з листівкою, розміщеною на веб-сайті Державної фіскальної служби України  платник податку на додану вартість відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, з урахуванням змін та доповнень, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковійзвітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

 

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

 

Основні методологічні засади формування бухгалтерському обліку ґрунтуються на затверджуваних Мінфіном стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку.

 

Так, відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246 (далі – П(С)БО 9), готова продукція, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, відноситься до запасів.

 

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (пункт 8 П(С)БО 9).

 

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” (пункт 10 П(С)БО 9).

 

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 (далі – П(С)БО 16), до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

 

прямі матеріальні витрати;

 

прямі витрати на оплату праці;

 

інші прямі витрати;

 

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

 

Враховуючи викладене, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16.

У першій частині дослідження Асоціація платників податків України проаналізувала ступінь відкритості бюджетної інформації на веб-сайтах 44 місцевих рад (обласних рад та рад обласних центрів) та можливість кожного українця в повному обсязі і у доступній формі отримати інформацію про використання органами влади сплачених ним податків.

 

Сьогодні ми розміщуємо інформацію про:

 

загальні проблеми у висвітленні бюджетної інформації,

кращі практики для поширення використання,

пропозиції щодо вдосконалення відкритості бюджетної інформації.

Кращі практики. У рамках дослідження нами виявлені способи висвітлення бюджетної інформації, якізаслуговують на поширення практики використання.Наведені нами практики впроваджені переважно у містах, так як традиційно сайти міських рад більш інформативніші та містять більше креативних практик, порівняно з інформаційними ресурсами обласних рад.

 

1. Вінниця. Рубрика «Бюджет» Вінницької міськради (http://vmr.gov.ua/TransparentCity/Lists/BudjMista/Default.aspx) містить у доступній формі викладені законодавчі норми та місцеві нормативно-правові акти щодо бюджетного процесу, ухвалені рішення ради щодо кожного його етапу. (Однак, останні дані щодо стану виконання бюджету міста – за 9 місяців 2014 року)

 

Рубрика «Документи міської ради" (http://vmr.gov.ua/Docs/default.aspx) містить зручні фільтри, які допомагають швидко знайти потрібні рішення за пошуком (по галузі, ключовому слову, назві тощо), що суттєво спрощує пошук потрібних документів.

 

Рубрика «Громадське обговорення» містить актуальну інформацію щодо слухань про міський бюджет та інші форми спілкування з громадськістю (http://vmr.gov.ua/TransparentCity/Lists/PublicDiscussion/Default.aspx)

 

2. Дніпропетровськ. Заслуговує на увагу окрема рубрика «Бюджет»: у ній крім рішень про бюджет поточного та попередніх років (із змінами) та звітів про виконання бюджету, розміщені звіти усіх структурних підрозділів виконкому міськради (департаментів та управлінь) щодо використання коштів відповідно до бюджетних програм, фінансування яких здійснювалось у 2014 році. У зазначених звітах крім планових та фактичних показників вказані і досягнуті результати.

 

У рубриці «Громадські обговорення» анонсовано проведення у приміщеннях закладів освіти загальних зборів громадян за місцем проживання з питань міського бюджету на наступний рік. (http://dniprorada.gov.ua/inshiobgovorennja)

 

3. Житомир. Рубрика «Міський бюджет» містить не лише детальну поточну інформацію про стан надходження коштів і використання (щомісячну і щодекадну), а й зведену інформацію про виконання усіх бюджетів, починаючи з 2007 року, усі рішення міськради протягом останніх років, пов’язані з виконанням бюджету. (http://zt-rada.gov.ua/pages/c167)

 

4. Ужгород. Міська рада щоденно розміщує на сайті розпорядження про виділення коштів місцевого бюджету та розподіл виділених асигнувань по розпорядникам коштів нижчого рівня (http://rada-uzhgorod.gov.ua/finance/565.pdf). Тобто кожен бажаючий майже в режимі он-лайн може спостерігати, які суми та на які потреби кожен день спрямовуються кошти.

 

5. Львів.Сайт міської ради (http://city-adm.lviv.ua/) можна віднести до одного із найбільш орієнтованого на користувача – має зручний інтерфейс та містить максимум інформації. Разом з тим, різні портали сайту мають аж три рубрики «Бюджет». У них розміщена майже вся інформація, яка аналізується у даному дослідженні. Однак, на нашу думку, для спрощення пошуку для користувача варто було б об’єднати цю інформацію в одній рубриці.

 

Це із кращого.

 

Щодо загальних проблем, виявленої у дослідженні, слід відзначити наступне.

 

1. Відсутність окремої рубрики чи розділу про бюджет. Окремі рубрики про бюджет є у 7 обласних та 17 міських рад. Це складає 32% і 77% відповідно.

 

Окремі рубрики на сайтах створені, однак не наповнені мінімально необхідною інформацією (рішенням про бюджет на поточний рік, звітом про бюджет попереднього року, інформацією про місцеві програми, інформацією про поточне виконання бюджету, громадське обговорення тощо), а містять лише один або кілька із перерахованих документів.

3. Відсутність інформації про поточне надходження та використання коштів бюджету (щоквартальне, щомісячне, щодекадне). Так, такої інформації не містить:

 

- половина (11) міських рад (Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська);

 

- жоден із сайтів обласних рад! (крім Полтавської, де вона представлена частково)

 

4. Звіти про виконання бюджету за 2014 рік можна знайти, переважно, у рішеннях рад, а не в окремих рубриках про бюджет. Вони, головним чином, містять лише сухі цифри, без пояснювальних записок, з яких були б зрозумілі причини, наслідки та винуватці невиконання бюджету попереднього року.Не розміщені звіти про виконання бюджету 2014 року на сайтах 11 областей та 7 міст, що є порушенням законодавства.

 

5. Неприємно «здивував» сайт Київської області (1 бал із 10 можливих) - містить рубрику про бюджет, однак у ній розміщені бюджети 4-х останніх років, бюджет 2015 року відсутній. Більше того, бюджет не було знайдено навіть у рубриці «Рішення», яка наповнена також тільки ухваленими рішеннями за попередній рік. Про виконання ж бюджету та інші форми спілкування з громадськістю годі й казати!

 

6. На сайті Кіровоградської обласної ради крім аналогічних з попередньою областю проблем, ще й рішення ради розміщені не у хронологічному порядку та не мають пошуковика. Тому «розібратись» із масивом ухвалених за останні 10 років рішень важко напевне і самим працівникам ради, а не лише пересічному громадянину!

 

Все зазначене вище призводить до того, що шанси відвідувача сайту знайти інформацію про використання бюджетних коштів істотно зменшуються.

 

 

 

ВИСНОВКИ.

 

Активізація громадянського суспільства в нашій країні викликає високі очікування в громадян до змін в системі прийняття рішень та виконання органами влади покладених на них функцій. Однак органи влади на місцях «не встигають» за суспільними змінами. Це відбувається не лише через нечіткість законодавчих вимог публічної звітності, а і тому, що має місце недостатність дієвих механізмів впливу громадськості.

 

При відображенні бюджетної інформації на веб-сайтах органів місцевого самоврядування спостерігається формалізм, інформація викладається у вигляді констатації факту (оголошення або повідомлення про проведення громадського обговорення, круглого столу тощо, створення консультативно-дорадчого органу), однак мінімально інформується про результативність проведених заходів.

 

Досить часто (переважно на сайтах обласних рад) замість наповнення офіційних веб-ресурсів змістовними матеріалами, які б відображали стан справ у громаді не лише у бюджетній, але і інших сферах, зазначені ресурси перевантажені інформацією іміджевого характеру про вищих посадових осіб.

 

У звітах про виконання бюджету, інформації про поточне використання коштів бюджету бракує доступності і зрозумілості для користувача. Як показало дослідження, в деяких місцевих радах має місце практика приховування бюджетної інформації.

 

Практика донесення бюджетної інформації до громадськості є несистемною, так як це сфера з підвищеним рівнем корупції. Система публічного звітування потребує вдосконалення, консультацій і обговорень з громадськістю.

 

Проведена робота іще раз підкреслила: хоча до питань використання коштів платників податків приділяється увага ЗМІ, політиків та громадськості, участь у бюджетному процесі – від складання проекту до аналізу звіту про виконання – необхідно брати протягом всього календарного періоду.

 

Громадськості необхідно вимагати від органів влади максимальної публічності та зрозумілості у наданні бюджетної інформації, щоб кожен громадянин, навіть без фінансової освіти, міг зрозуміти, які доходи у його міста, як місцева рада їх витрачає. Це дасть можливості громадськості впливати на прийняття рішень про виділення ресурсів на конкретні програми та напрямки.

 

А впроваджуючи громадський контроль за використанням коштів платників податків, ми зможемо впливати на ухвалення важливих для громади рішень та захистити наші права.

 

 

 

ПРОПОЗИЦІЇ.

 

1. Органам державної влади (Міністерству фінансів України):

 

1) посилити контроль в системі органів місцевого самоврядування щодо забезпечення повноцінної політики повного, своєчасного інформування громадськості, публікування на веб-сайтах необхідної інформації;

 

2) проаналізувати висвітлення бюджетної інформації на сайтах органів місцевого самоврядування та на його основі розробити збірник кращих практик звітування перед громадськістю про використання бюджетних коштів;

 

3) підготувати типові «бюджетні регламенти» та рекомендувати органам місцевого самоврядування адаптувати їх до діючих місцевих нормативно-правових актів;

 

4) до впровадження Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» зобов‘язати розпорядників та одержувачів бюджетних коштів усіх рівнів розміщувати інформацію про витрати коштів на власних веб-порталах протягом двох днів від здійснення операції. Серед інформації, яку необхідно відображати, має бути: сума перерахованих коштів, підстава і призначення платежу, назва, код ЄДРПОУ розпорядника чи одержувача бюджетних коштів (контрагента).

 

 

 

2. Органам місцевого самоврядування:

 

1) спільно з представниками громадськості ініціювати розробку належних критеріїв ефективності надання бюджетної інформації, форм деталізованої звітності щодо виконання бюджетів, дієвих методів оцінки та перевірки витрат коштів;

 

2) створити окремі рубрики «Бюджет» на веб-сайтах, а у разі їх наявності – максимально наповнити бюджетною інформацією у формі, доступній для розуміння звичайного користувача (оголошення та результати громадського обговорення проекту бюджету, рішення місцевої ради з усіма додатками щодо бюджету та змін до нього, інформація про поточне виконання бюджету, звіт про бюджет попереднього року, інформація про виконання місцевих програм, інші форми спілкування з громадськістю та представлення бюджетної інформації).

28 квітня 2015 року відбулося засідання Вищої рейтингової комісії Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків» за результатами діяльності підприємств у 2014 році. Під час засідання було визначено переможців всеукраїнського рівня у 14 номінаціях (серед малих, середніх та великих підприємств платників податку на прибуток та фіксованого сільськогосподарського податку). Всього комісією обрано 40 переможців.

 

Очолив комісію Президент ВГО АППУ Василь Матійчик. Її секретарем призначено Першого віце-президента АППУ, Генерального директора Генеральної дирекції АППУ Олександра Кареліна. Серед членів комісії Українська співачка, народна артистка України, Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, Герой України Ніна Матвієнко; Голова Національного Банку України з 1999 по 2003рр. та з 2004 по 2010 рр., Герой України, Член Ради Асоціації платників податків України Володимир Стельмах; активістка Євромайдану в Криму, волонтер, громадський діяч Наталія Лук’яненко. Державна фіскальна служба України була представлена директором Інформаційно-комунікаційного департаменту ДФС Віктором Косарчуком. В комісії також був присутній начальник служби президента Національного олімпійського комітету України, Заслужений майстер спорту, легендарний спортсмен, бронзовий призер Олімпіади 1980 року з метання молота Юрій Тамм.

 

Звертаючись до присутніх, Президент Асоціації платників податків України Василь Матійчик підкреслив, що основною метою проведення цьогорічного Рейтингу є підтримка сумлінних платників податків, які, не дивлячись на кризову ситуацію в Україні, власною роботою демонструють, що лише прозоре ведення бізнесу та належне виконання своїх податкових зобов’язань допоможе подолати економічні та соціальні негаразди. За його словами, вчасну сплату податків на сьогоднішній день можна вбачати як прояв патріотизму та безпосередню участь кожного українця в розбудові сильної правової України.

 

Голова Вищої рейтингової комісії також зазначив, що особливістю проведення цьогорічного рейтингу є, насамперед, особливий стан у державі. Проте традиційними залишаються кількість і якість його учасників. Представники бізнесу активно підтримують українську армію, не тільки за допомогою сплати податків, а й в інші способи. На адресу АППУ неодноразово приходили подяки від представників збройних сил на адресу платників податків.

 

Василь Матійчик наголосив, що Всеукраїнський рейтинг «Сумлінні платники податків» чи не єдиний в Україні, який виключає суб’єктивну складову. Все чітко, бо результат отримується шляхом арифметичних підрахунків і не залежить від емоційної складової членів комісії. Вища рейтингова комісія може надати один додатковий бал, причому голосуванням, у випадку, якщо підприємства однієї номінації набрали рівну кількість балів. Додатковий бал надається у перевагу компанії, яка сплатила до бюджету більшу суму податків та зборів (без непрямих податків) за звітний бюджетний рік.

 

Президент АППУ також зазначити, що через складну соціально-економічну ситуацію в країні урочисту церемонію нагородження, заплановану на 28 травня 2015 року, відмінено. Незважаючи на відміну урочистостей, переможців буде нагороджено та вшановано на місцевому та національному рівнях. Наразі, як ніколи, необхідно підтримати сумлінних платників податків. І вітаючи переможців Рейтингу за результатами 2014 року, ми розповідаємо всій Україні про справжніх лідерів, які стануть взірцем для інших та сприятимуть якнайшвидшому економічному одужанню держави.