Асоціація платників податків України рада анонсувати VIII щорічні Гастролі вільного ринку (Free Market Road Show).

 

Австрійський економічний центр (AEC), у співпраці з більш ніж 60 провідними науково-дослідними центрами та університетами по всій Європі і на Кавказі, спільно з міжнародними партнерами, серед яких Liberty Fund, Global Philanthropic Trust, European Students for Liberty, Ruefa and the F.A. v. Hayek Institutе, 12 квітня 2015 року розпочинає тур 30 столицями Європи та Кавказу- від Скандинавії до Туреччини, від Іспанії до України, який завершиться 14 травня.

 

Уже четвертий рік поспіль Асоціація платників податків України є партнером проведення Гастролей вільного ринку в Україні. Цього року конференція на тему "Як забезпечити зростання?" відбудеться у м. Київ 12 травня у приміщенні Торгово-промислової палати України.

 

 

Впродовж 2-ох дискусійних панелей українські та іноземні експерти обговорюватимуть шляхи реформування економіки України та можливі результати задекларованих Урядом реформ, шукатимуть шляхи подолання системної кризи, обговорюватимуть межі, в яких можна підвищувати податки та змінювати структуру оподаткування – і не призводити пригнічення економічної активності в країні та багато інших цікавих питань.

 

Як і в попередні роки до участі у дискусії ми запрошуємо провідних експертів у галузі економіки, фінансів, податкового права, політиків, дипломатів, громадських діячів, науковців, студентів, журналістів та інших зацікавлених осіб.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 1 січня 2015 року, встановлені нові правила оподаткування нерухомості.

 

Внесеними змінами розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відтак, під оподаткування потрапили крім об'єктів житлової об’єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки (пп. 266.2.1 ПКУ).

 

Щоправда, як одне із виключень, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не є об'єктом оподаткування (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ)

 

Однак, з часу набрання чинності Законом № 71 до останнього часу, залишались без роз’яснень зі сторони ДФС України та незрозумілим для застосування платниками податків визначення «будівлі промисловості» та «промислове підприємство» в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ.

 

У чинному законодавстві України відсутні норми, які б роз’яснювали визначення «будівлі промисловості» та «промислове підприємство», тому перелік об’єктів та суб’єктів, які не є об’єктами та платниками податку на нерухомість за діючою редакцією кодексу міг бути невичерпним.

 

 

 

З однієї сторони, згідно із ст. 4 ПКУ, єдиний підхід до встановлення податків та зборів – це, насамперед, визначення на законодавчому рівні всіх обов’язкових елементів податку. Відсутність хоча б одного із елементів означає, що обов’язок платника податків щодо сплати податку не встановлений.

 

З іншої сторони, на офіційні звернення платників податків з цього приводу, ДФС України надавали формальну відповідь − посилання на пп. 266.3.3 ПКУ щодо обов’язку обчислення податку ними самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 

Декларуючи у лютому власну нерухомість, платники дійсно діяли самостійно – кожен на свій власний розсуд.

 

 

 

ДФС України лише нещодавно роз’яснила віднесення тих чи інших об’єктів нерухомості до будівель промисловості в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ.

 

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

 

Таким чином, з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ, до будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який включає підкласи:

 

1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості;

 

1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»;

 

1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»;

 

1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»;

 

1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»;

 

1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»;

 

1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»;

 

1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»;

 

1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

 

 

 

Що стосується визначення підприємств промисловими, в розумінні пп. 266.2.2 ПКУ, то слід зазначити наступне.

 

Промисловими вважаються підприємства, які відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530, відносяться до секцій:

 

B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»;

 

C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів,виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

 

D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,

 

E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»;

 

F «Будівництво».

 

Разом з тим, в Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, об’єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До групи «Будівлі промислові та склади» належать будівлі промислові – будівлі промислового призначення (фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо).

 

Таким чином, з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ, при визначенні промислових підприємств, необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Непрозорість витрачання публічних грошей є неприпустимою розкішшю в період жорсткої економії. Через відсутність належного контролю кошти витрачаються не за цільовим призначенням, а у деяких випадках і не за законом. Як наслідок, знижується ефективність бюджетного процесу в цілому.

 

Чи не найголовнішою причиною таких негативних наслідків є відсторонення громадськості та фахового середовища від пошуку оптимальних способів використання бюджетних ресурсів. Асоціація платників податків України прагне виправити цю ситуацію та розпочинає Проект «Громадський контроль за використанням коштів платників податків».

 

Початковим етапом в організації системного громадського моніторингу бюджетних видатків стане реалізація своєрідного пілотного проекту, який буде спрямовано на оцінку видатків місцевих бюджетів розвитку. Такий вибір – не випадковий. Спробуємо пояснити, чому саме.

 

По-перше, бюджети розвитку – це кошти, які повинні спрямовуватись місцевою владою на розвиток території. Зміни ж, що відбулися останнім часом у бюджетному законодавстві, розширили можливості наповнення місцевих бюджетів. Це, у свою чергу, підняло рівень вимог щодо використання коштів громади. І на нашу думку, саме це має стати потужним стимулом для послідовного зміцнення дієздатності місцевих громад у питаннях планування та організації власного розвитку.

 

По-друге, належне структурування та точкова спрямованість бюджетів розвитку спроможні забезпечити досить швидкі та відчутні зміни в умовах життя і ведення бізнесу на рівні громади і регіону. А це, у свою чергу, здатне створити підґрунтя для відновлення позитивної динаміки національної економіки, інвестиційної привабливості територій. Одним з вдалих прикладів точкової спрямованості бюджету розвитку може стати енергозбереження та підвищення енергоефективності, націлені на зниження залежності громади від нестабільного постачання та надмірно високої вартості енергетичних ресурсів.

 

По-третє, бюджет розвитку дає можливість виокремити і розкрити специфічні місцеві ресурси та конкурентні переваги тієї чи іншої громади. А це – нові робочі місця, доходи, відродження територій. Результати моніторингу та аналізу видатків розвитку привертають увагу місцевої громади та інвесторів до потенційних «точок зростання», які спроможні забезпечити проривний розвиток регіону.

 

Наша робота з аналізу місцевих бюджетів розвитку виходитиме за рамки рутинного контролю. Такий моніторинг відкриє широкі перспективи для налагодження обміну досвідом між різними територіями щодо оптимальних механізмів вирішення завдань розвитку громад. Крім цього, з’явиться основа для міжрегіональної співпраці, налагодження кооперації між територіальними громадами; стане можливою координація діяльності на регіональному та загальнодержавному рівнях, що дозволить ефективніше залучати централізовані ресурси для вирішення місцевих проблем.

 

Асоціація платників податків України наполягає на тому, що органи влади як в центрі, так і на місцях зобов’язані реалізовувати економічні та соціальні права громадян, впроваджуючи послідовну, логічну та виважену бюджетну політику. Саме для цього необхідно впровадити постійний бюджетний аналіз, який би демонстрував, що відбувається з публічними фінансами. Подібний моніторинг дозволить апелювати можновладцям, коли вони стверджуватимуть, що грошей у бюджеті немає.

 

Саме жителі українських міст і сіл наповнюють своїми податками бюджети територіальних громад. Тому вони мають знати, на які потреби місцева влада спрямувала їх кошти.

 

І саме на місцях Асоціація зможе залучити до співпраці та скоординувати зусилля значної кількості активних та небайдужих людей, які вже контролюють органи влади, або хочуть цьому навчитись!

 

Впроваджуючи громадський контроль за публічними коштами, ми зможемо захистити наші права та посилити вплив на владу!

Відповідне рішення було прийнято під час IV Конференції територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» у Хмельницькій області, яка відбулася 30 березня 2015 року. В роботі конференції взяли участь Перший віце-президент ВГО АППУ Олександр Карелін та представник Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області Віктор Чиж.

 

Кандидатуру Ростислава Семківа було запропоновано його попередником Мар’яном Маєвським та підтримано одностайно.

 

Обрання членів Ради Відділення та Ревізійної комісії відбулось після заслуховування та обговорення звітів про їх діяльність.

 

На конференції також були обрані делегати X-го позачергового з’їзду ВГО «Асоціації платників податків України» від ТВ АППУ у Хмельницькій області, який відбудеться в місті Києві 29 травня 2015 року.