На цьому наголосив Перший віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» Олександр Карелін під час засідання «круглого столу», що відбулося 26 березня у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

Головною темою зустрічі, яка пройшла в рамках заходів Національної ради реформ під головуванням Президента України, стало обговорення актуальних проблем проведення податкової реформи в Україні. Участь в дискусії взяли народні депутати, представники Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади, громадських об’єднань, бізнес-асоціацій та суб’єктів господарювання, науковці.

 

Звертаючись до присутніх, Олександр Карелін зауважив, що крім всіх негараздів побудови податкової системи, які пригадувалися у виступах учасників круглого столу, актуальною залишається проблема адміністрування податків та підбору кадрів фіскальних органів. ВГО АППУ неодноразово наголошувала на необхідності зміни філософії та формату взаємовідносин представників контролюючих органів з платниками податків.

 

Він підкреслив, що саме коректне адміністрування податків є запорукою налагодження партнерських стосунків між платниками податків та представниками органів влади. Існує нагальна необхідність боротьби з корупцією, підвищення професійних навиків працівників контролюючих органів, особливо на місцях. Поряд з удосконаленням податкового законодавства, одночасно необхідно вести роботу з удосконалення адміністрування податків та підвищення професійного рівня працівників контролюючих органів.

Практика всеохоплюючого скасування пільг не завжди є обґрунтованою та виправданою. У цьому році широкого обговорення набуло питання пільгового оподаткування земельних ділянок тими категоріями платників, які протягом багатьох років не сплачували земельний податок і втратили право користування такою пільгою.

 

У зв’язку із прийнятими Законом України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» змінами суттєво скорочено перелік пільг по земельному податку для окремих категорій юридичних осіб.

 

Пільги збереглися лише для  громадських організацій інвалідів України, їх санаторно-курортних, оздоровчих закладів, реабілітаційних установ, заснованих ними підприємств та організацій при дотриманні відповідних критеріїв, а також баз олімпійської та параолімпійської підготовки і суб’єктів космічної діяльності – за переліками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

 

При цьому втратили право на пільгу по земельному податку не лише дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, в тому числі ті, які перебувають на балансі підприємств,  чи дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, а й заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, а також військові формування, утворені відповідно до законів України, – які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

 

Також скасована пільга із земельного податку для заповідників, парків, ботанічних садів, пам’яток природи тощо, які займають значні площі земель, також для наукових установ, –  у частини із яких розмір земельного податку перевищує суми їх фінансування або становить значну їх частку.

 

Слід звернути увагу на те, що, скасувавши майже всі пільги по земельному податку для юридичних осіб, тим самим розширено повноваження місцевих рад щодо встановлення пільг із цього податку своїми рішеннями. Рішення щодо наданих пільг із земельного податку органи місцевого самоврядування мають надавати до контролюючих органів до 25 грудня року, що передує звітному.

 

Тобто рішення рад щодо надання вказаних пільг на 2015 рік мало бути надано контролюючим органам до 25 грудня 2014 року. Цілком зрозумілим є те, що така норма не могла бути виконана, оскільки вона введена в дію після вказаної дати.

 

Разом з тим, як встановлює п. 284.1 ст.284 Податкового кодексу, органи місцевого самоврядування мають право надавати пільги із земельного податку на відповідній території. Якщо право у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло таке право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право. Отже місцеві ради мають право надавати пільги зі сплати земельного податку протягом року.

 

 

 

Підставою для користування пільгою по земельному податку у 2015 році для тих суб’єктів, які мали право на пільгу до прийняття Закону № 71, в тому числі, для бюджетних установ, може бути лише рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

 

Якщо місцеві ради не прийняли рішення щодо надання пільг із земельного податку тим категоріям платників, які користувались пільгою із земельного податку у минулому році, це стосується і закладів, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, то у таких платників виникає обов’язок щодо сплати земельного податку у 2015 році на загальних підставах.

 

В окремих випадках, зокрема, для заповідників, парків, ботанічних садів, пам’яток природи тощо, які займають значні площі земель, розмір земельного податку перевищує суми їх фінансування із державного або місцевих бюджетів або становить значну їх частку.

 

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України відносно відновлення норм, які передбачають звільнення від сплати земельного податку заповідників, парків, ботанічних садів, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, дослідних господарств науково-дослідних установ, бюджетних установ.

 

Є ймовірність того, що будуть підготовлені інші законопроекти, що врегулюють питання пільгового оподаткування земельним податком інших категорій платників, які цього потребують. Процес не припиняється. Спочатку пільги скасовуємо, далі – знову запроваджуємо. Нескінченний процес змін раніше діючих норм.

Днями Державна фіскальна служба України оприлюднила свою позицію щодо акцизного податку на продаж палива, яке реалізується через автозаправні станції підприємствам та підприємцям по договорах поставок. Про це йдеться в листі ДФСУ від 18.03.2015 №9132/7/99-99-19-03-03-17, розміщеному на офіційному порталі служби.

 

Суть позиції податківців полягає в тому, що реалізація палива через АЗС є роздрібним продажем і підпадає під акцизний податок. При цьому, вони обґрунтовують свою позицію посиланням на Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 №1442, де зазначено: «Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій».

 

Асоціація платників податків України ставить під питання вищезгадану позицію ДФС України, адже очевидно, що не кожен факт продажу палива через АЗС є роздрібним продажем. Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, на які посилається ДФС у своєму обґрунтуванні, не містять заборони на оптовий продаж пального через АЗС.

 

ВГО АППУ має намір ініціювати обговорення позиції фіскальної служби на нараді в Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, яка відбудеться у четвер 26.03.2015 року.

 

В свою чергу, радимо платникам податків доводити, що проведений через АЗС продаж нафтопродуктів був не роздрібним, а оптовим. Для цього варто забезпечити окремий облік продажу пального для комерційного і некомерційного використання. АППУ вважає, що законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизом на роздріб не виникатиме при наявності договорів поставок з суб’єктами господарювання з оплатою постачання в безготівковому порядку або у готівковому порядку через касу підприємства та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, чеків тощо.

Про це повідомляє ВГО АППУ у своєму коментарі щодо нової норми Податкового Кодексу України.

 

Порядок оподаткування спадщини визначений ст. 174 ПКУ. З метою оподаткування об'єкти спадщини платника податку поділяються на: об'єкти нерухомості, об'єкти рухомого майна, об'єкти комерційної власності; суми страхового відшкодування за страховими договорами тощо (пп. 174.1 ПКУ).

 

Оподатковуються об'єкти спадщини за різними ставками ПДФО, зокрема:

 

-  спадщина, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, за ставкою 0 % (пп. 174.2.1 ПКУ);

 

-  спадщина, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, за ставкою 5 % (пп. 174.2.2 ПКУ);

 

-  спадщина, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, за ставкою 15 % (пп. 174.2.3 ПКУ).

 

Тепер розглянемо більш детально питання оподаткування спадщини військовим збором. Перелік доходів, що обкладаються військовим збором, визначений ст. 163 ПКУ, згідно з якою, як і ПДФО, оподаткуванню підлягає загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. В свою чергу, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна (пп. 164.2.10 ПКУ).

 

Оскільки дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента у вигляді спадщини включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, то він підлягає оподаткуванню військовим збором у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ як для ПДФО. Ставка збору становить 1,5 % від доходу, обчисленого у встановленому порядку (пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

 

 

 

Питання оподаткування військовим збором доходу у вигляді спадщини, що оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, тривалий час залишалося без роз’яснень.

 

Насамперед, платники податків вбачали різні підходи щодо оподаткування чи звільнення від обкладення військовим збором у разі отримання спадщини від батьків (пп. 174.2.1 ПКУ).

 

З березня 2015 вступили в силу окремі норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 02.03.2015 р № 211-VIII, які внесли ясність щодо даного питання.

 

Відтак, відповідно нового пп. 1.7 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, звільняються від обкладення військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1 .2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 ПКУ.

 

Таким чином, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО (пп. 174.2.1 ПКУ), звільняється від оподаткування військовим збором, зокрема це і вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення: батьками, дітьми (у тому числі усиновленими), чоловіком або дружиною.