Обов’язкове навчання з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки стало легкодоступним для найвіддаленішого куточка України і для тих, хто не в змозі відірватися від домівки або роботи.
Про це заявив директор комунального підприємства «Інформаційно-Аналітичний центр ВолиньЕнергоСофт» Василь Дутко
В умовах сучасного розвитку виробництва та соціально-трудових відносин проблема навчання з охорони праці зачіпає не тільки питання організації та управління виробництвом, нагляду та контролю, цивільного, трудового права, медицини праці, економіки та політики, а й питання доступності самого навчання. Особливо це стосується навчання працівників підприємств, розташованих в сільській місцевості, що пов'язано з певними труднощами: сезонний характер робіт, велика віддаленість від навчального закладу, матеріальні, побутові, господарські проблеми слухачів при виїзді на тривалий термін навчання. За підсумками опитування з'ясувалося, що навіть виїзд в районні центри, де організовуються виїзні навчальні курси, для працівників сільськогосподарських підприємств також проблематичний (деякі фермерські, селянські господарства значно віддалені від районного центру).
Тому, при наявних сучасних комунікаційних технологіях, найбільш прийнятною формою навчання в цьому сенсі є дистанційна, тобто без відриву від місць роботи та проживання. У зв'язку з цим перед нами постала задача – організація дистанційного навчання без порушення якості надання освітніх послуг, рішенням якої є розробка навчально-методичного комплексу (далі – НМК). Розробка НМК проводилася поетапно:
1 етап – попередній діагноз проблем шляхом здійснення
- аналізу оснащеності категорії осіб, котрі повинні навчатись, персональними комп’ютерами (ПК) та доступу до мережі Інтернет;
- аналізу досвіду проведення дистанційного навчання в Україні та країнах СНД (зокрема з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки),
- аналізу наявності навчально-методичного матеріалу та його якості;
2 етап – пошук та підбір кадрів – тьюторів (викладачів) та розробників НМК;
3 етап – розробка навчальних планів дистанційних курсів та їх погодження з відповідними органами, методичних рекомендацій, навчальних посібників для дистанційного навчання та тестів для контролю знань;
4 етап – апробація НМК.
За результатами аналізу оснащеності ПК категорії осіб, котрі повинні навчатись, з'ясувалося, що у багатьох осіб на робочому місці або вдома є ПК; у кожній сільській школі та в сільській раді області є оснащений периферійними пристроями ПК та приєднаний до мережі Інтернет, тому проблем у курсантів з отримання та освоєння знань у формі дистанційної освіти не виникне. Окрім того, для оперативного зв’язку курсанта з навчальним центром є повне покриття території області стільниковою телефонною мережею.
Складніше з набутим в Україні досвідом дистанційного навчання саме з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки – його в Україні ми не знайшли. В Росії значний здобуток досвіду дистанційного навчання з названих питань має Коломенський комп’ютерний центр додаткової освіти.
Ще складніше виявилось з наявністю та якістю навчально-методичного матеріалу – його дуже мало, а той, що є, – не відповідає сучасним законодавчим актам та нашим задачам.
Тому, з великими потугами підібравши необхідні кадри на другому етапі, ми приступили до третього етапу – почали розробку НМК власними силами «з білого листа», поставивши при цьому до НМК такі три основні вимоги:
- максимальна ефективність навчального процесу;
- мінімальне навчальне навантаження;
- достатній обсяг сучасних знань.
Навчальні плани повинні бути гнучкими та індивідуальними, адже базовий рівень знань курсантів та їх здібності різні, і тому структура планів повинна бути блочно-модульною.
Методичні рекомендації з вивчення дистанційних курсів повинні максимально бути націлені на розвиток у курсантів самостійного мислення і набуття досвіду самонавчання з використанням закладеного в глобальну мережу Інтернет потенціалу людських знань, світових освітніх ресурсів.
Навчальні посібники повинні базуватись на нормативно-правових актах (а не на підручниках) та редагуватись при кожних їх змінах і доповненнях. До складу навчальних посібників повинні входити посібники практичного спрямування, максимально наближені до фаху, кваліфікації та виду економічної діяльності особи, котра навчатиметься.
Апробацію розробленого НМК почали спочатку на курсантах Луцька (за місцем нашого базування), потім – області, що давало можливість більш тісного зворотного зв’язку і швидкого реагування на проблеми, які виникали. Результат виявився позитивним, що підтверджено співставленням результатів вхідного, вихідного і атестаційного тестування (середня кількість правильних відповідей на тести вхідного контролю складала 67,3 %, а вихідного та атестаційного – 99,7%). Окрім того, негативних відгуків про навчальний процес від курсантів та керівників їх підприємств не було жодного.
Основні позитиви:
- велика економія часу і коштів!
- одержані знання доповнюються необхідним в роботі, актуальним, повновагомим нормативно-правовим матеріалом, а не конспектом власноручно записаних лекцій на стаціонарному навчанні)!
- зручний графік навчання, який встановлює сам курсант!
До негативу, на сьогоднішньому етапі, можна віднести затягування терміну навчання самим курсантом, що випливає з позитиву зручності графіка навчання.
Розроблені нами матеріали НМК не є якоюсь сталою домінантою і, звісно, потребують постійного удосконалення, притирання до вимог сьогодення, настрою на перспективи майбутнього. Є ще ряд проблем, які потребують вирішення, і, певно, вони будуть виникати завжди.
Проте, процес запущено в дію і ми запрошуємо на навчання всіх бажаючих з любого куточка України, а навчальні заклади – до співпраці.
