Висока енергетична залежність від імпорту ресурсів та великі втрати при транспортуванні енергії до споживача – особливості енергетичної системи України
Українська енергетична система характеризується високою енергетичною залежністю від імпорту енергоресурсів – третина первинної енергії імпортується. 44% енергії втрачається при перетворенні та транспортуванні до фінального споживача (в той час як в ЄС середній показник становить 32%) – з 92 млн тне постачання первинної енергії, кінцеве споживання становить 52 млн тне.
Найбільшим споживачем енергії є побутовий сектор та промисловість – 17,6 млн тне (або ~35%) та 15,0 млн тне (або ~29%) відповідно. Ключові джерела постачання первинної енергії – вугілля (~33%), природний газ (28%) та атомна енергія (23%).
Джерело: дані Укрстату
Відповідно до чинного Національного плану дій з енергоефективності, Україна взяла на себе зобов’язання досягти 9% (або 6,5 млн тне) зменшення енергоспоживання до 2020 року порівняно з рівнем 2005-2009 років. Встановлена ціль була досягнута ще у 2013 році, однак, головним фактором стало не впровадження енергоефективних заходів, а економічний спад в країні (з 2008 по 2016 рік реальний ВВП України знизився на 19,5%) та втрата контролю над частиною території (Крим та територія проведення АТО).
Мал. 2. Кінцеве енергоспоживання* та мета енергозбереження до 2020 року, млн тне
*без врахування неенергетичного використання
**дані за 2014-2016 рік не враховують АР Крим та територію АТО
Джерело: дані Укрстату, Національного плану дій з енергоефективності
Мал. 3. Цілі енергозбереження за секторами, всього 6,5 млн тне
Виходячи з поточної ситуації, мають бути переглянуті та оновлені національні цілі з енергозаощадження, енергоефективності та Національний план дій з енергоефективності.
