Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і Асоціація енергоаудиторів презентували комплексний пакет змін до порядку незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності на прес-брифінгу, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі 29 листопада.
Для того, щоб вдосконалити порядок проведення моніторингу енергосертифікатів, планується:
вдвічі збільшити діапазон відхилень показників енергоефективності (з 5% до 10%);
вилучити обов’язковість подання разом з сертифікатом проектної документації, техпаспорта або документації за результатами технічної інвентаризації бо для великої кількості будівель, зокрема житлових, такої документації часто не існує;
вдвічі збільшити строк подання заперечення апеляційній комісії (з 5 до 10 днів);
забезпечити можливість здійснювати моніторинг за ініціативою енергоаудитора;
додати деякі вимоги щодо форми і заповнення сертифікату (такі критерії як повнота заповнення сертифікату, відповідність даних, вказаних в сертифікаті, даним, які енергоаудитори подають у Додатку 1, повнота заповнення Додатку 1, тощо);
видалити зайві процедури, як, наприклад, перевірку 1 з 50 сертифікатів для аудитора, в якого скасовано атестаційний сертифікат;
забезпечити надання енергоаудитору грунтовних і чітких роз’яснень причин не проходження моніторингу сертифікатом.
«Концептуально сама процедура моніторингу залишається без змін. Але точково внесено уточнення і додано певні критерії, які дозволять вдосконалити саму процедуру, спростити відносини енергоаудитора і Держенергоефективності та зробити весь цей процес більш зрозумілим», – сказав на брифінгу Артур Обідник, державний експерт експертної групи енергозбереження в сфері житлово-комунального господарства Директорату енергоефективності.
Запропоновані Держефективності та Асоціацією енергоаудиторів зміни стосуються таких нормативних актів:
постанова КМУ №605 «Порядок проведення професійної атестації осіб, які мають намір проводити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»;
постанова КМУ №602 «Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення без даних сертифікатів, фахівців та звітів, що затверджений»;
наказ Мінрегіону №172 «Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката»;
наказ Мінрегіону №276 «Порядок незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів»;
наказ Мінрегіону №169 «Методика визначення енергетичної ефективності будівель».
Роман Марецький, директор департаменту технічного регулювання Держенергоефективності, розповів про типові помилки при розробці та поданні сертифікату енергоефективності:
не дотримано форму сертифіката (невірно обрано шкалу енергоефективності, заповнено не в повному обсязі, змінено форму таблиці, назви параметрів, тощо);
дані в енергетичному сертифікаті, у витязі і Додатку 1 не узгоджуються між собою;
Додаток 1 заповнений не повністю;
не надано необхідну додаткову інформацію (тоді сертифікат буде визнаний недійсним на моніторингу).
Всі основні поради щодо покращення сертифікації енергетичної ефективності були занесені в посібник «Як скласти енергетичний сертифікат і не помилитись», який розміщено у на сайті Держагентства і Асоціації енергоаудиторів.
Нагадуємо, Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» запроваджує обов’язкову сертифікацію енергетичної ефективності з 01 липня 2019 року. Сертифікація енергетичної ефективності є обов’язковою для об’єктів будівництва з середнім або значним класом наслідків, будівель, в яких здійснюється термомодернізація, будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів (якщо у всіх приміщеннях будівлі розташовані органи місцевого самоврядування, то сертифікація обов’язкова тільки у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель).
Поділитися у соцмережах
