Верховна Рада прийняла запропонований урядом закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція).
За законопроект (№1580) у другому читанні проголосували 260 народних депутатів із 354, зареєстрованих у сесійній залі.
Як зазначив голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, цей законопроект «значно спрощує регуляторний тиск на бізнес, передбачає спрощення по низці напрямів, в тому числі по сільському господарству».
Після тривалого обговорення та дискусій народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Оксана Продан зауважила, що законопроект є правильним і сьогодні можна було б зробити «революцію в економіці України». Водночас, за її словами, законопроект розділив депутатів на тих, які планують, і тих, які не планують жити в Україні.
Продан запропонувала законопроект направити на повторне друге читання, зокрема, з огляду на те, що не було підтримано частину «правильних» поправок. «У тому вигляді, в якому зараз цей законопроект, він знову забезпечує корупціонерів і дає можливість знову зловживати при наданні адміністративних послуг», − сказала депутат.
Після ухвалення закону голова ВР Володимир Гройсман попросив профільні міністерство та комітет ВР «доопрацювати усе, що необхідно».
Як йдеться у пояснювальній записці, метою закону є дерегуляція господарської діяльності, що дасть можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business.
Закон передбачає ліквідацію дозвільних центрів як окремої складової центрів надання адміністративних послуг, та надання адміністративних послуг з видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг (зі збільшенням кількості таких центрів) та посилення відповідальності адміністратора за невиконання посадових обов’язків.
Також скасовується необхідність одержання дозвільних документів та повноваження органів влади щодо їх видачі шляхом внесення змін до законів України, які регулюють відносини у відповідних сферах господарської діяльності.
Крім того, закон передбачає: покращення якості надання адміністративних послуг через запровадження альтернативної можливості подачі документів до посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг; скорочення термінів надання адмінпослуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; скасування державної реєстрації договорів комерційної концесії; скасування опублікування повідомлень про державну реєстрацію в паперовому спеціалізованому друкованому ЗМІ, та запровадження оприлюднення цих повідомлень на офіційному сайті веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; забезпечення можливості надання органами реєстрації додаткових платних послуг, пов’язаних із здійсненням державної реєстрації, надання заявникам можливості отримувати адміністративні послуги у сфері державної реєстрації за додаткову плату у скорочені терміни, а також виплати державним реєстраторам винагороди за виконання функцій у відповідній сфері; встановлення справедливої (диференційованої) системи оплати адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; вирішення існуючої проблеми кадрового забезпечення, шляхом покладання повноважень державних реєстраторів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців на посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг; запровадження Єдиного державного адресного реєстру, до якого в обов’язковому порядку вноситимуться відомості про акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також інших питань адміністративно-територіального устрою, з метою дотримання єдиного порядку внесення та пошуку відомостей у Державному реєстрі прав.
У сфері житлово-комунального господарства законопроектом передбачається спрощення процедури переобладнання та перепланування жилих приміщень: скасування вимог щодо отримання громадянами дозволу виконавчого комітету рад на виконання робіт з переобладнання та перепланування; визначення Мінрегіоном переліку робіт, які можуть проводитися без отримання дозвільних документів та після завершення яких об’єкт не потребує прийняття в експлуатацію.
Водночас центральних органів влади позбавлено невластивих функцій щодо: погодження проектів будівництва об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря; контролю за дотриманням законодавства про рекламу.
У сфері регулювання містобудівної діяльності передбачається децентралізація функцій держави, зокрема: можливість створення органів держархбудконтролю у складі органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій; передача на місцевий рівень повноважень з видачі дозвільних документів, здійснення держархбудконтролю та прийняття в експлуатацію об’єктів; утворення системи державного нагляду за прийнятими рішеннями та можливість їх оскарження; вичерпний перелік підстав для повернення декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; вичерпний перелік документів, які подаються для отримання дозволу на виконання будівельних робіт; скорочення строку видачі технічних умов з 15 – 30 до 10 робочих днів; забезпечення механізмів сплати коштів пайової участі до прийняття в експлуатацію об’єктів; право замовника будівництва на застосування відповідно до законодавства автономних систем інженерного забезпечення; повноваження місцевих держадміністрацій щодо ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов; повноваження органів місцевого самоврядування щодо організації роботи, пов’язаної із завершенням довгобудів; контроль органів місцевого самоврядування за діяльністю забудовників, пов’язаною із залученням коштів фізичних та юридичних осіб тощо.
Законом скасовується: необхідність інформування замовником місцевих органів влади про отримані документи на початок будівництва та про прийняття об’єктів в експлуатацію; штраф за неподання зазначеної інформації; проведення обов’язкової експертизи кошторисів проектів будівництва вартістю до 300 тис. грн, що будуються за державні кошти; обмеження щодо залучення до здійснення контролю фахівців лише організацій, атестованих Мінрегіоном; визначення Держархбудінспекції замовником при знесенні за рішенням суду самобудів.
Джерело: УНИАН
