Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» долучилась до обговорення законопроекту №3357, який 26.10.2015 року було зареєстровано у  Верховній Раді України.         

 

Законопроект розв’язує найбільш болючу проблему у сфері оподаткування – зменшення рівня податкового навантаження на фонд оплати праці, яке на сьогоднішній день становить понад 55%, що робить його основною перепоною на шляху виходу бізнесу з тіні.

 

Законопроектом пропонується встановити рівень податкового навантаження на фонд оплати праці не більше 30%: зменшити базову ставку податку на доходи фізичних осіб до 10% (чинна 15 – 20%) та встановити  єдину ставку єдиного внеску у розмірі 20%, скасувавши при цьому єдиний внесок, що сплачується із заробітної плати робітників.

 

При цьому  надзвичайно важливим є збільшення до 10 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, порогу для оподаткування пенсій, а також розширення кола осіб першого ступеня споріднення при оподаткуванні спадщини.

 

Положення законопроекту направлені на пом'якшення податкового клімату в частині податку на додану вартість, зокрема:

 

передбачено зниження ставки податку з 20%  до 15%;

збільшується сума овердрафту з середньомісячних податкових зобов'язань, сплачених до бюджету, на  середньомісячні обсяги нарахованих податкових зобов'язань платника;

унеможливлюється анулювання реєстрації платника ПДВ за формальними підставами (лише на підставі запису про відсутність його за місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу) шляхом вилучення відповідної норми із статті 184;

запроваджується відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв  та   оприлюднення інформації щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ шляхом формування публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування.

Запропоновані новації позитивно сприймаються бізнесом, оскільки спрямовані на вирішення надзвичайно гострої проблеми відволікання обігових коштів. Зокрема, передбачені норми повинні суттєво зрушити з місця проблему несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість, оскільки передбачають скасування обмежень на автоматичне відшкодування шляхом виключення раніше передбачених критеріїв та надання права бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ, підтверджених СЕА ПДВ.

 

Щодо податку на прибуток підприємств, то законопроектом  передбачено оподатковувати лише ту частину отриманого підприємствами балансового прибутку, яка вилучається з виробництва на користь  засновників підприємств (дивіденди), нерезидентів (репатріація прибутку) та суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Ряд інших виплат з метою оподаткування пропонується  прирівняти до дивідендів.

 

Таким чином, та частина прибутку, яка спрямовується на реалізацію інвестиційних проектів, а також яка  використовується для поповнення обігових коштів підприємства, оподаткуванню не підлягатиме. 

 

Також у бізнес-середовищі було позитивно сприйнято ініціативу зменшення базової ставки оподаткування прибутку до 15%. Такий податок на прибуток безумовно сприятиме  створенню максимально інвестиційно привабливого клімату в Україні.

 

Асоціація платників податків України вважає, що для успішного проходження законопроекту у Верховній Раді України його авторам необхідно запропонувати суспільству чітку відповідь на питання пошуку шляхів збалансування бюджетних доходів і витрат в умовах дії запропонованого законопроекту. На думку Асоціації, така відповідь полягає у поступовому зменшенні видатків бюджету, багато з яких є абсолютно непродуктивними. При цьому зменшення витрат повинно бути в часі гармонізоване зі зменшенням вилучення грошових коштів з бізнес-середовища при набутті чинності норм законопроекту №3357.

 

Разом з тим, на думку Асоціації, недостатньо обґрунтованими є:

 

запропонований у законопроекті механізм оподаткування за фіксованою ставкою індивідуальної діяльності фізичних осіб, які не реєструються як підприємці та не ведуть облік доходів і витрат, але при цьому для них встановлюється граничний обсяг річного доходу;

запровадження касового методу виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту для підприємств паливно-енергетичного комплексу, у зв’язку з ускладненням адміністрування податку на додану вартість;

запропонована норма щодо розподілу ПДФО пропорційно по 50% між місцевими бюджетами за місцем постійного проживання та за місцем роботи платника податку, яка значно збільшить витрати працедавця та ускладнить порядок адміністрування;

тимчасове зарахування єдиного внеску з доходу понад 17 мінімальних зарплат на персоніфікований рахунок фізичної особи в Ощадному банку з виплатою при настанні пенсійного віку – до повноцінного запровадження системи накопичувального пенсійного страхування, що призведе до відволікання обігових коштів.