Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

 

Одночасно пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

 

Результати перерахунку сум податкового кредиту згідно з пунктом 199.5 відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

 

Таким чином, платники податку на додану вартість, які протягом 2015 року здійснювали оподатковувані і неоподатковувані операції, повинні одночасно з поданням декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року (не пізніше 20 січня 2016 року) скласти додаток 7 до декларації та здійснити відповідні перерахунки.

 

Враховуючи зміни, внесені до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" щодо порядку формування з 1 липня 2015 року податкового кредиту звітного періоду, існують особливості проведення такого перерахунку за результатами господарської діяльності в 2015 році.

Внесение изменений в Налоговый кодекс в части налогообложения аграриев является неприемлемым и приведет к потере оборотных средств, снижению конкурентоспособности аграрного бизнеса, повышению себестоимости сельскохозяйственной продукции. 

 

Как сообщил президент Ассоциации Григол Катамадзе, увеличение ставок единого налога и индексация базы налогообложения для сельскохозяйственных товаропроизводителей в 2015 году уже привела к негативным последствиям в сельском хозяйстве.

 

При этом глава Ассоциации отмечает, что действующая в 2015 году система специального режима налогообложения НДС соответствует правилам и требованиям ВТО.

 

Сохранение с 1 января 2018 года действующей системы налогообложения сельскохозяйственных товаропроизводителей предусмотрено и коалиционным соглашением и Планом мероприятий по выполнению Программы деятельности Кабинета Министров Украины и Стратегией устойчивого развития «Украина-2020».

 

"Сохранение действующего специального режим налогообложения НДС имеет важное значение в упрощении налоговых отношений в области сельского хозяйства и является на сегодняшний день единственным видом государственной поддержки, которая осуществляется в автоматическом режиме без вмешательства государства, что исключает коррупционную составляющую.

 

Ассоциация налогоплательщиков Украины неоднократно выражала свою позицию относительно неприемлемости введения для сельскохозяйственного сектора экономики общего режима налогообложения и подчеркивала, что без внедрения четко регламентированных компенсаторов бюджетной поддержки развития сельскохозяйственных предприятий отмена специального режима НДС или ограничение в его применении преждевременно",- говорит Григол Катамадзе. 

 

Важно отметить, что поддержка сельхозпроизводителей в странах Европы составляет около 450 евро / га, тогда как в Украине - почти в 10 раз меньше (с учетом прямой и косвенной поддержки - около 800 грн. на 1 га пашни).

 

"К сожалению, голос бизнеса и общественных организаций не был услышан или просто проигнорирован. И уже в настоящее время мы видим негативную реакцию на принятые изменения представителями аграрного сектора экономики.

 

Ассоциация налогоплательщиков Украины считает, что отмена льгот в налогообложении аграрных предприятий и увеличение ставок налогов станут «приговором» для сельскохозяйственной отрасли",- подчеркивает глава Ассоциации налогоплательщиков Украины. 

 

Источник: http://agronews.ua/node/60577

Верховна Рада України 24 грудня 2015 року прийняла зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування сільськогосподарських підприємств, які практично можуть призвести до знищення аграрної галузі в державі.

 

Зокрема, скорочено термін застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства на один рік - до 1 січня 2017 року, до того ж в «урізаному» режимі. Запроваджується диференціація пропорцій розподілу задекларованих сум ПДВ на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств та до державного бюджету залежно від напрямку діяльності, а саме:

 

- по операціях із продукцією тваринництва (реалізація великої рогатої худоби та молока) – 20 % перераховується до бюджету і 80 % на спеціальний рахунок сільгосппідприємств;

 

- у галузі рослинництва по операціях із зерновими та технічними культурами – у розмірі 85% до бюджету і лише 15% залишається у розпорядженні сільгоспвиробника;

 

- по всіх інших операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами– 50% до бюджету та 50 % на спеціальний рахунок сільгоспвиробника.

 

Крім того, для сільськогосподарських підприємств – платників єдиного податку 4 групи з 1 січня 2016 року збільшуються ставки податку в 1,8 рази.

 

Запровадження таких норм для сільськогосподарських підприємств є неприйнятним та призведе до втрати обігових коштів, зниження конкурентоспроможності аграрного бізнесу, підвищення собівартості сільськогосподарської продукції. Збільшення ставок єдиного податку та індексація бази оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників у 2015 році уже призвела до негативних наслідків у сільському господарстві.

 

Слід зазначити, що діюча у 2015 році система спеціального режиму оподаткування ПДВ відповідає правилам та вимогам СОТ.

 

Збереження до 1 січня 2018 року чинної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників передбачено і Коаліційною Угодою та Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

 

Збереження діючого спеціального режим оподаткування ПДВ має важливе значення в спрощенні податкових відносин у галузі сільського господарства і є на сьогодні єдиним видом державної підтримки, що здійснюється в автоматичному режимі без втручання держави, що виключає корупційну складову.

 

Асоціація платників податків України неодноразово висловлювала свою позицію щодо неприйнятності запровадження для сільськогосподарського сектору економіки загального режиму оподаткування та наголошувала, що без впровадження чітко регламентованих компенсаторів бюджетної підтримки розвитку сільськогосподарських підприємств скасування спеціального режиму ПДВ або обмеження у його застосуванні є передчасним.

 

Важливо зазначити, що підтримка сільгоспвиробників в країнах Європи становить близько 450 євро/га, тоді як в Україні – майже у 10 разів менше (з урахуванням прямої та непрямої підтримки – близько 800 грн.                       на 1 га ріллі).

 

Нажаль, голос бізнесу та громадських організацій не було почуто чи просто проігноровано. І вже в даний час ми бачимо негативну реакцію на прийняті зміни представниками аграрного сектору економіки.

 

Асоціація платників податків України вважає, що відміна пільг в оподаткуванні аграрних підприємств та збільшення ставок податків стануть «вироком» для сільськогосподарської галузі.

 

 

 

Президент Асоціації                                                              Грігол Катамадзе

 

                                                                                                    Посол

 

24 грудня 2015 року ВР України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (законопроект № 3688 ).

 

Процедура прийняття вказаного Закону свідчить про непрості для платників податків норми, які в ньому передбачені, зокрема, в частині підвищення ставок непрямих податків та податків з доходів фізичних осіб.

 

Стосовно податку на додану вартість необхідно зазначити, що зберігається базова ставка податку у розмірі 20%, ставка податку на лікарські засоби та медичні вироби – 7% та нульова ставка на операції з вивезення товарів за межі митної території України та окремі операції на території України.

 

Уточнено редакцію пункту 188.1 щодо визначення бази оподаткування по операціях з постачання  товарів/послуг. Передбачено законодавчо врегулювати питання не включення до бази оподаткуванняакцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Одночасно передбачено, що база оподаткування  при постачанні продукції/послуг власного виробництва визначається із договірної вартості, але не нижче за звичайні ціни.

 

Із редакції Кодексу виключається норма, яка дає на сьогоднішній день можливість анулювати реєстрацію платником податку на додану вартість за ініціативою контролюючого органу і не признавати податковий кредит у покупця за наявності певних підстав (у разі наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, у випадках допущених помилок в податковій накладній в реквізитах, які є обов’язковими, тощо).

 

Передбачається врегулювання питання стосовно врахування платникам податку, які застосовують касовий метод виникнення податкових зобов'язань, в розрахунок формули системи електронного адміністрування ПДВ сум податку, вказаних в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, по яких право на податковий кредит виникає після 1 липня 2015 року, що матиме позитивний вплив на фінансовий стан таких підприємств, не відволікаючи їх оборотні кошти.

 

Передбачено формування в хронологічному порядку двох Реєстрів сум бюджетного відшкодування (для платників податку, які мають право на автоматичне відшкодування, і для всіх інших) та розміщення їх на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику.

 

Передбачається, що спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських підприємств застосовуватиметься до 1 січня 2017 року.

 

Разом з тим, передбачена диференціація пропорцій щодо сплати задекларованих сум податку на додану вартість за звітний період на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств та до державного бюджету, а саме:

 

у галузі рослинництва – в розмірі 15% на спеціальний  рахунок  підприємств, а 85% – до державного бюджету;

 

у галузі тваринництва (реалізація продукції великої рогатої худоби та молока) – 80 % на спеціальний рахунок, 20% – до державного бюджету;

 

по всіх інших операціях з реалізації продукції власного виробництва – 50% на спеціальний рахунок сільськогосподарських підприємств, 50% – до державного бюджету.

 

Такий порядок є певною поступкою Уряду сільськогосподарському бізнесу порівняно з попередньою редакцією, адже законопроектом передбачалось залишати в розпорядженні підприємств лише 25% нарахованих сум податку на додану вартість.

 

Необхідно зазначити, що існуючий в даний час порядок є найбільш дієвим механізмом непрямої державної підтримки сільськогосподарського сектора економіки і без впровадження яких-небудь компенсуючих джерел бюджетної підтримки розвитку сільськогосподарських підприємств, внесення запропонованих законопроектом змін вважаємо передчасним.

 

Втрати сільськогосподарського сектора не зможе  компенсувати навіть відновлення вживання нульової ставки податку на додану вартість по операціях з експорту зернових і технічних культур.

 

В частині податку на прибуток підприємств скасовується сплата авансових внесків та запроваджується квартальний звітний період для тих підприємств, у яких річний дохід перевищує 20 млн. гривень.

 

По податку на доходи фізичних осіб  встановлена єдина ставка у розмірі 18 % замість діючих 15 % і 20 %. Однак оподаткування доходів у вигляді дивідендів залишається на рівні 5 відсотків.

 

Роботодавці сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі 22 % замість діючих на сьогодні 36,7% - 49,7 %. Підвищується максимальна величина бази нарахування єдиного внеску із 17 до 25 мінімальних заробітних плат (до 34,5 тис. грн. на місяць, мінімальна зарплата на 01.01.2016 р. – 1378 грн,).

 

При цьому відміняється нарахування єдиного внеску у розмірі 3,6 % на заробітну плату працівника і залишається військовий збір – 1,5 %. Такі зміни не призведуть до зменшення податкового навантаження на заробітну плату, яка нараховується працівникові, та не створять тих умов, за яких може відбутися істотна детінізація доходів.  

 

Щодо спрощеної системи оподаткування, то зміни не торкнулися платників єдиного податку першої та другої груп. На третій групі єдиного податку з наступного року зможуть перебувати лише підприємці, як юридичні так і фізичні особи, із річним доходом до 5 млн. грн. замість 20 млн. гривень. При цьому ставка податку для платників єдиного податку третьої групи збільшується на 1 відсоток і становитиме: 3% - для тих, які сплачують ПДВ, та 5 % - що не є платниками ПДВ.

 

Для сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи на наступний рік очікується збільшення ставок єдиного податку в 1,8 рази. Навіть при тому, що база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі – в порівнянні з 2015 роком не змінюється, це приведе до збільшення податкового навантаження з цього податку в 2016 році більш як в 1,3 рази та підвищення собівартості  сільськогосподарської продукції.

 

Нагадаємо, у 2015 році для сільгоспвиробників – платників єдиного податку 4 групи ставки податку збільшилися в 3 рази, а база оподаткування – в 7 разів. Це привело до того, що податкове навантаження виросло в 21 раз.

 

По акцизному податку передбачається  введення акцизної  накладної, як обов'язкового  електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації палива на внутрішньому ринку і введення системи електронного адміністрування реалізації пального та зростання ставок акцизного збору на ряд товарів.

 

По податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, вводиться оподаткування будівель промисловості і будівель та споруджень сільськогосподарських товаровиробників шляхом виключення цих об'єктів з переліку нерухомості, що не є об'єктом оподаткування. Це значно збільшує податкове навантаження на таких платників податків і може привести до їх неплатоспроможності і банкрутства.

 

Підвищується розмір ставки податку на нерухомість - до 3 % від розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр загальної площі (ставка, що діє, згідно з перехідними положеннями Кодексу, складає 1%).

 

Підвищення в 3 рази ставки податку на нерухомість може привести до того, що платники будуть не в змозі платити нараховану ним суму податку, негативно вплине на фінансовий стан платників і викличе соціальну напругу в основному в малозабезпечених громадян.

 

Вводиться додатково - 25 тис.грн. для квартир і будинків площею 300 і 500 кв.м. відповідно.

 

По транспортному податку кількість легкових автомобілів, які попадуть під оподаткування транспортним податком, значно зменшиться.

 

Пропонується обкладати за ставкою 25 тис. грн. в рік легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) і середньоринкова вартість яких складає більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а не автомобілі, віком не старше 5 років і з об'ємом двигуна понад 3000 куб.см.

 

Таким чином, на лібералізацію податкового законодавства платникам податків доведеться знову чекати.

 

На глибоке переконання Асоціації платників податків України тільки лібералізація податкової системи дасть поштовх до виведення економіки України з кризи та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату.